Нагулялась, ноги аж гудуть. Але мене втомлює місто. Переповнені вулиці, затори і повітря просочене викидами. У кожного свої справи, хтось заклопотано поспішає на роботу, а інший легкою ходою гуляє по вулиці. Красиві, закохані пари які обійнявши один одного сидять у парку. І дітки такі щирі, які до незнайомої мене говорять добрий день. І нікого знайомого. Немає навіть кому усміхнутись. А коли й зустрічаєш когось, то це вже радість. Маса людей, сірих, чужих, непривітних. Я не люблю дивитись на місто крізь вікно машини, це так все сіро і буденно. Здається що там нікого живого, а це лише все тіні. І картинки змінюються, люди не помічають один одного.
Я знаю, що скоро звикну до цього шаленого життя міста, але це буде згодом. А зараз воно мене втомлює.
Немає коментарів:
Дописати коментар