Сьогодні мені сказали, що я подорослішала. Не виросла, не змінилась, а саме подорослішала. Залишилася та ж усмішка, та ж зовнішність, та ж поведінка, але от погляд не такий. Цей погляд дивиться кудись уже далеко в майбутнє. Як не дивно, але я не заперечувала цього. Сама розумію, що стала реальніше дивитися на речі. Але я не змінюю своїх принципів, дотримуюсь обіцянок. Не люблю коли мене ідеалізують, але часто ідеалізую інших, розчаровуючись потім у них. Я осмислюю все це, але змінити себе виявляється не так просто як здається. Це приходить у кожного з часом.
Цього не треба прагнути, але бути готовим потрібно.
Немає коментарів:
Дописати коментар