Огидно, неприємно, страшно, коли близькі тобі люди стають чужими, вони стають близькими комусь іншому, не тобі. Деякі на зло, деякі бо так їм краще. А люди які тобі були байдуже виявляються потрібними, можливо для того щоб замінити тих раніше важливих, а можливо ми просто не помічали важливості цих людей.
І перше враження оманливе, я знаю це, але я ну от не переношу навязливих людей. От бридко мені від тих смазливих хлопчиків, які так і рвуться познайомитись. Не хочу, не люблю, ненавиджу.
Та я завжди страждаю із своєї доброти. Це все вже так набридло. Коли ж хтось почне робити щось для мене? Для того щоб і я була задоволена, щоб і мої бажання в певний вечір були здійснені. Чекаю...
Чогось знову ти викликаєш у мене відчуття дратівливості. В один момент мене переповнило відчуття злості стосовно тебе. Я не хочу більше нічого, ніколи...
Немає коментарів:
Дописати коментар