пʼятниця, 15 червня 2012 р.

Не на секунду,не на день,просто на вічність...

У мене нарешті розпочалося літо. Я здала усі ЗНО. Скільки нервів, зусиль та бажань. Але ми це зробили. Відсвяткували це закінчення. Пили шампанське і говорили про майбутнє. А скільки казусів на тому ЗНО. Хто не був, то той не знає.
Зараз нарешті маю змогу читати те що дійсно хочу, а не те що треба по програмі. У мене грандіозні плани на моє літо. Воно має бути ще шикарнішим за попереднє. Я скоро десь поїду до Вовки, а він вже пару кроків сам робить. Він у мене найкращий.
Відчуття невагомості, це саме той момент коли потрібно зробити вибір. А я не знаю, що я бачу у майбутньому. Страшно зробити неправильний вибір, дуже страшно. Але головне мати підтримку, тоді пережити можна все.
Ходили до школи. І все ніби як завжди: посиділи на перилах з Тамарою Йосипівною, а вона така щаслива була, що ми прийшли. А я у школі відчуваю себе як удома. Важко буде, але це потрібно, щоб перейти на інший рівень розвитку. Це просто інша сходинка людського життя.