четвер, 22 березня 2012 р.

Засобом контрацепції не дуже хочеться то бути....

Люди падали в моїх очах і розбивались об каміння. З того провалля вони більше ніколи не повертались назад. А я стояла і не робила нічого. це було паралельно до мене. У іншій галактиці, у іншому житті.

Я забула те, про що варто памятати. Люди завжди звинувачують у всьому інших, не бажаючи бачити причину у собі.
Я ж мовчу.
Люди забувають що потрібно цінувати. Ми віримо примарам, не задумуючись над тим що колись таки все вилетить назовні.

Знову відчуття,

середа, 21 березня 2012 р.

Справжнім друзям не забудь, подзвони. Бо добре чи зле, з тобою завжди вони

Відчуваю себе їжаком. Як тільки зявляються проблеми - я скручуюсь у клубок і випускаю голки. Я знову стала замикатись у собі. Все настільки виснажує, що сил боротися просто не вистачає. Так багато думок хочеться розповісти, але не вистачає слів. У потрібний момент не вистачає слів. залишається просто мовчати. а він страшенно злиться коли я так роблю. Я тоді навіть сама на себе зла.
Якби ж хто знав скільки чернеток висить у мене на цьому сайті. В мене не вистачає слів щоб завершити все те, що крутиться в голові.

 Все більше відчуваю себе зайвим пазлом. це відчуття коли картинка вже складена, а залишається ще один пазл. Зайвий. Тим пазлом напевне є я.
Я так втомилась морально. Зараз доля вирішується, а я незнаю чого хочу далі. Ви відчували колись коли мрія в друзки розбивається? от я незнаю чи варто спробувати. У такі моменти кожен розкриває своє обличчя. Люди тіні, та хіба тіні щось відчувають?

неділя, 4 березня 2012 р.

Час залишає сліди на руках, на губах, на душі...

Прийшла весна. А мені наснився дуже дивний сон. Я кудись все бігла, а від кого не пам'ятаю. Але це не головне. Зараз голову заполонили думки про колишнє. Я розумію, що щаслива зараз. І так мені смішно читати те, що писала колись. Усе було якось так боляче, якось паралельно до мого сьогодні. Сьогодні я щаслива. Я навіть не знаю чи змогла б винести усе це зараз. Я якась слабка стала. У мене є той хто завжди захистить, я покластись на нього можу. І то так приємно, завжди відчувати себе захищеною. Завжди тепло.
Я розумію, що на зміну кожній людині яка якимось чином іде з мого життя приходить інша.
Троє моїх друзів пішли, змінились, не стало. І це не безслідно. Я б без душі була, якби не згадувала. Лише хороше, я пам'ятаю лише хороше. Я памятаю їхні усмішки, я памятаю усе.
Колись можливо усе зміниться, повернеться назад. Але це буде колись.