неділя, 29 січня 2012 р.

Одуванчик*

Час іде швидко. Уже 2 місяці пройшло, а ніби вчора.

Все так швидко, так миттєво і так добре. От часом думаю про те, скільки часу було втрачено. Скільки всього не зроблено. Скільки людей втрачено, і стільки ж нових знайдено.
Мені тепло всередині, біля серця.  І зараз мені добре. Я навчилась жити одним днем, любити одним днем, любити одного.
В мені зародилось чудове почуття, і тому я собою пишаюсь. Я любити навчилась. Мені сняться знову сни, хоча я часто не пам'ятаю їх. 
Я зараз живу, не існую...

середа, 18 січня 2012 р.

Життя не стрічка, назад не перемотаєш.

У світі все правильно. Ми часто не розуміємо чому ж так стається, але все так має бути. це правильно.
Оце задумалась про час. якихось 3 місяці залишається до закінчення школи. До випускного. Не вірю! справді я ще толком не усвідомлюю цього. Це ж тільки ми уміємо сніжки у класі грати, бо на дворі холодно. Це все таке рідне. і кожен у тому класі рідний. ще 3 місяці.
Я одночасно хочу, але і боюсь кардинальних змін. Там все розпочнеться по іншому. Там все буде не так.
І от чомусь вже так я хочу щоб від школи в мене лише хороше залишилось. Я хочу приходити у гості і щоб мені там кожен раз добре було, щоб раді бачити були.
я впевнена, що сумуватиму. і плакати на випускному буду. я буду плакати не так за школою, як за тими роками які я у ній провела. Наступний крок вже буде інший.

понеділок, 9 січня 2012 р.

Потрібно вірити і все можливо зміниться на краще...

Мене лякає швидкоплинність цього світу. В один момент, за лічені секунди можна втратити людину. Боюсь...
Безглузді випадки, безглузда доля. В такі моменти розумієш у кого яка душа. Я не знайду напевне жодного байдужого, усі хвилюються, усі хочуть докласти хоча б якусь елементарну частинку для допомоги. Із віком розумієш, що віддавати для добра краще ніж отримувати.
Ми всі віримо у краще, у те що не може молоде життя от так обірватись. Обірватись на півдороги. НЕ МОЖЕ!
А знаєте віра породжує дива. Я щиро вірю у те, що диво буде. воно просто повинне статись.

понеділок, 2 січня 2012 р.

У людях щастя, памятайте!

Все чудесно. Мій новий 2012 рік розпочався саме так як хотілось.
я щаслива.
я розумію що для мене кожен рік приносить щось нове, хороше та бажане.
Ми напились шампанським, сміялись, говорили красиві тости і гуляли. 
Дівчатка, мої кохані дівчатка. я така рада що зустріла новий рік саме з ними. У нас було все ідеально, вони у мене ідеальні.
я не пам'ятаю чи загадала бажання. але я така щаслива.
ішла додому за руку з своїм щастям, 5 ранку а я ще не хотіла спати.
мені було так добре, я не люблю прощатись.
А дома Вовка мене чекав, мій любий коханий найкращий племінник.


а зараз 2 січня, у мене новорічний настрій. я сиджу на дивані закутана одіялом, п*ю шампанське, їм цукерки та у 100-ий раз дивлюся Сам у дома.
Що потрібно ще для щастя?


Я щиро дякую вам, моїм друзям. я дуякую за підтримку, за поради, за те що ви просто є. 
я надіюсь що ми і далі будемо разом, незважаючи на відстані, незважаючи ні ні що.
я вас обожнюю любі, знайте це*