Завтра буде вже зима

Останній день осені і все буде добре)
Я таки дочекалась її завершення. і , як на мене то вона завершується навіть дуже добре.
я усміхаюсь. самій дивно, але я усміхаюсь.
У мами сьогодні День народження. Сидимо з нею дома) добре так)

А далі вже зима. У пятницю в моєї Несс День народження)
я люблю її дуже. от дуже.)

Приходиться платити за власні ж дурниці

Ну от чого як тільки я збираюсь все так просто розвязати, людина втрачає інтерес.
таке враження шо я стала байдужа.
не весело.

я було навіть подумала що все буде добре. але як виявилось напевне не сьогодні.
мені захотілось виправити становище.
я вчора до такої степені хотіла діяти, що мала попрощатись із минулим, але воно н евзяло трубку. тому я зробила це заочно.


я відчинила двері у майбутнє, але там поки що я не бачу нічого.
от так у мене завжди, ми міняємось ролями. так завжди.

Ну як? як у цьому розібратись?

Я заплуталась у собі. чесно. але пити більш не будем, не помагає виявилось.
я тільки більше заплуталась.
а кожен говорить своє. Хтось за, а хтось проти. а я?
а я незнаю. незнаю як буде краще. я незнаю чого сама хочу.

я не шкодую ні про що те, що було учора. все було добре. все так мало бути.

Нікакулічка*

Ух учора ми гуляли, причому класом. Нашим крутим 11-Б)
то було шось, чесне слово. такою нікакулічкою я ще не була.
ех зате згадати буде що.
і то тільки я можу на питання мами, чи я п*яна, сказати шо я знаю.
а Катя мене любить. вона вже так за мене переживала шо то капец. і ще ... мене...тож...
ех я відчуваю себе якимось стервом. чесно. шкода блін!
але вечір був шикарний. от шакарнєйший.
гарна компаха, дужееее.
я люблю вас кохані мої*

Привіт, мій кіт*

Усе чудесно.
Єдине чого хочу то мандаринів, вже злупила пів кг.
хочу ще)
а ше, щоб хтось прибрав після мене кружку з-під чаю, бо лінь.
купила фізику, то значить треба вчити)
бувай, не забувай*

7 днів*

І знов сьогодні вчуся)
Це вже гірше ніж 2 твори написати, сьогодні астрономію учу.
а завтра от ну впевнена, що її не буде.
ну от чуття якесь таке у мене)
але нічого, організм якось звик мало спати.
вчора ще довго лежала і якась така маячня у голову лізла. а я усміхалась.

ахахха а проснулись ми сьогодні на уроці 5 десь) і то така вже дурь хапала)
ой Мар*яна вчиться)

8 днів

Мар*яна сьогодні не спить, Мар*яна сьогодні вчиться.
І якось легко так, а попереду ще куча роботи)
нічого прорвемось)
Все буде добре. Все просто мусить бути добре)

сьогодні по вулиці йшла, і згадалось мені оте муркотіння на вушко. сміялася, ой як сміялася.
я дякую*

Я любитиму тебе, обіцяю, сильно

У мене все добре. От так добре-предобре. І байдуже що хвора, і враження таке що ще раз чмихну і помру. І не повчила я нічого. Але чогось усе добре.
У вас ніколи такого не було, щоб нічого не сталось а вам добре?
якщо ні, то ви прожили життя марно.
Я нарешті планую узятись за навчання. І скоро новий рік, ялинка, подарунки. Та все буде так як потрібно. Я розумію що задоволена своїм 2011 роком. От чесно. Цього року я досягла усього чого хотіла.
Він був набагато кращим за попередній. Він був чудовим.

.

Ой ой ой

Учора приїхала з рівного. Тиждень була у свого Вовки. Втомлена скажено, бо за ці канікули не виспалась ні грама. але я ні про що не жалію. Він у мене таке щастя, що дорожче всього на світі.
А ще я хвора. ой як я хвора. Нежить, горло і температура. Що ще потрібно? Зате плаття купила. Таке ум червоне плаття.
І чмихати я вже втомилась.
Апчіх!

Новорічна лихоманка

А за вікном ішов сніг. Такий лапатий, гарний сніг. Це той найперший сніг, який я так чекала. А далі буде вже зима. Я так надіюсь на це. На хвильку подумала було що полюбила осінь. Але таки ні. Не дано мені любити осінь. Не дано.

Я так вже хочу зиму. Якщо зима, то скоро Новий рік. Я так люблю це свято. Бо Новий рік це означає куча мандаринів, ялинка, все таке гарне і  святкове, веселі і усміхнені люди. Це означає новий рік, який я проживу вже зовсім по-іншому. Це означає Вовка дома, і я така вже п'яна цілуватиму коханих людей. Я пам'ятаю бажання яке загадала минулого року. Раджу бути обережнішими з цим. Бажання збулось. Але від нього було не лише добре, було і погане. Обачні будьте у всьому. Та буду й цього року загадувати бажання. Буду. Така я вже людина, ступаю на ті самі граблі тисячі разів.

Я так вже хочу свята. Набридла буденність. Набридло. 

Подивилась мульт Переполох перед Рождеством. 

А ви дивилися його? 

Я раджу.

я знову згадую 2010 рік. було теж саме. так само я чекала зиму.

Мечтать не вредно, вредно не мечтать

Учора було 11.11.11 як кажуть одна хвилина для мрії. А я свій шанс упустила.  Прийдеться рік чекати.
Якщо чесно, то я вірю у цю магію чисел, вірю у гороскопи і все таке інше, що більшість називає брехнею.
Але напевне не для мене був цей день.
Для мене буде інший, знаю.
Та і бажання у мене одне, ще збудеться обовязково.

Иногда нужно напиться, чтобы понять, что вообще происходит в твоей голове.

Я вичерпана.
Розумію, що починаю здавати позиції. Я просто стаю слабкою, такою слабкою, якою не була ще ніколи. І сльози стали невід ємним фактором кожного тижня. Я ж була сильна, дуже. Здавалось загартувалась від найстрашнішого, а насправді вражає елементарне.
Немає людини яка ніколи не давала мені здаватись. Можливо й зараз я б писала зовсім інше тут. Але немає! немає тієї підтримки!
Я ненавиджу себе таку. Я плачу у двох випадках: від невизначеності і від того, що мене ніяк не можуть зрозуміти.
Я так сумую.
Пережити листопад. Пережити один єдиний місяць, а далі все буде добре. Я надіюсь на це.
Залишилось 20 днів, пекельних днів.
Якщо я раптом помру, знайте то від розпачу. Я більше не можу боротись, робити і діяти. Це ніби битись у стіну завтовшки кілометр, як ви думаєте ефект є? А ніякого, і відчуття що битися прийдеться довго, а стіні то буде ходьби що.
Я більше не розумію, що у цьому світі потрібне.
Я не знаю що робити далі. Я на місці стою, в той час коли рухатись треба вперед.
Я втомилась...
Тарас сказав, що напитись потрібно. І чомусь здається то мені, що так і буде.
Я хочу розібратися в собі.

Ох, кожен вівторок подібний до пекла! у мене появилась якась алергія на певний тип людей, ну так вже бісять вони мене, що не витримую.У них якась безглузда параноя, лікуватись треба!

Коханнячко моє мале)

Ото є моє щастя*
А з ним у мене дні летять, як години. І сміється він так щиро. Ніколи б не подумала що у 2 місяці дитина може бути настільки розумна. А він вже щось старається розказати.
Я його люблю найбільше за все у світі, він моє щастя*

Мене починає нудити від людей, дурних і нерозуміючих людей

Як же я втомилась від людей. Від дурних, безглуздих людей. Це навіть не люди, а пародія на них. Я розчаровуюсь у людях, що день то все більше. Сьогодні до сліз довели, від тої несправедливості, від того егоїзму. Ну от чого завжди потрібно грати лише одними людьми? ну от чого? і не цікавить нікого чи ще можете, чи ви вже виснажені. Нікого не цікавить, що я о 9 відключаюсь миттєво, що багато обовязків, багато думок, які і так обтяжують. Я не можу вирівнятись, все тягне донизу. Я втомилась. Нікого не цікавить, що я не маю часу навіть коли поїхати до свого Вовки. У такі моменти я зла роблюся, дуже. І образливо що друзі підводять. друзі!

Болить голова, скажено болить голова. А завтра астрономія. Ну що за день?