Ну от верне мене від таких людей, які тримають на відстані витягнутої руки. В момент коли ти вже в зневірі хочеш втікти вони притискують тебе, і просто не відпускають. Такі люди егоїсти. Незнаючи чого хочуть самі, вони ламають життя іншим. Привязують до себе і в критичний, відповідальний момент відштовхують. В момент коли зявляється якась впевненість в цій людині. Вони ніби хочуть довести, що ти помиляєшся. Що все зовсім не так. А можливо просто бояться постійності. Боться стати залежним.
Коли ти забуваєш, вони знову повертаються у твоє життя. Так яскраво, красиво, ніби нічого й не було. Такі люди схожі на маленьких дітей, які звикли, що іграшки лише їхні і все. Можна поділитись, дати погратись але додому все одно забрати мусить. Але ж люди не іграшки, вони не власність.
Немає коментарів:
Дописати коментар