пʼятниця, 1 липня 2011 р.

Я вовсе не прошусь обратно. Я просто иногда скучаю...

  І от буває таке, що різко чогось не вистачає, точніше когось. Таке різке бажання позвонити, побачити, відчути ту людину, просто запитати як справи, дізнатись що та людина дійсно щаслива  і все, більше нічого. Коли зовсім не хочеться знову повторювати давно забуті помилки. Але ж ні. Потрібно уміти здавлювати це бажання в собі. 
  Іноді просто лише та людина могла б допомогти, лише та людина зрозуміла б. То така людина, що на завжди напевне. І берегти таких людей потрібно, навіть якщо вони не бережуть тебе. 

Немає коментарів:

Дописати коментар