Зовсім не те!

  Івана Купала. Це свято памятаю ще із далекого дитинства. Плели з бабусею віночки, а вона все співала, так гарно-прегарно співала. Вона й зараз любителька цього. А далі йшли й пускали на воду, при цьому примовляючи щось типу щоб суджений зловив і вернув. Мені тоді так любо було дивитись як течія підхоплювала мій віночок і несла все далі і далі. 

  А зараз у нас що? у клуб сходили, погуляли. Гарно так погуляли. 
  Але хіба це Купала?