середа, 21 грудня 2011 р.

Ми не знаємо, що чекає нас за поворотом

Кожного дня все більше розумію, що потрібно берегти близьких людей. Сьогодні людина є, а завтра вже може і не бути. А скільки всього несказаного, скільки всього зробленого не так. Поруч мене найкращі люди у світі. Я їх обожнюю. Страшно подумати, що я можу когось втратити. Це було б нестерпно. Я нарешті знайшла своє, от таке дійсно моє. Так добре! Я знову засинаю з усмішкою, я так люблю такі моменти.
Сьогодні здала астрономію, усний залік, я залишилась жива. Смішно?
то вам смішно лише якщо ви його н ездавали. Доми прийшла як вижатий лимон. А завтра з дітками Снігурочкою бути. Чудові милі дітки, моє Юлясько, яке чогось мене так любить. От справді, вона мене просто обожнює.
На цих новорічних ранках ти неймовірно втомлюєшся фізично, але так відпочиваєш душею. Я хочу востаннє поводити хороводи. Я розумію, що це останній Новий рік у школі. Мурашки біжать по шкірі.
От саме у цей момент мені хотілося б зупинити час. Мені так подобається мій 2011 рік. Я щаслива. Страшенно втомлена, але щаслива.
Щастя є, потрібно вміти його впізнати.

Немає коментарів:

Дописати коментар