Час залишає сліди на руках, на губах, на душі...

Прийшла весна. А мені наснився дуже дивний сон. Я кудись все бігла, а від кого не пам'ятаю. Але це не головне. Зараз голову заполонили думки про колишнє. Я розумію, що щаслива зараз. І так мені смішно читати те, що писала колись. Усе було якось так боляче, якось паралельно до мого сьогодні. Сьогодні я щаслива. Я навіть не знаю чи змогла б винести усе це зараз. Я якась слабка стала. У мене є той хто завжди захистить, я покластись на нього можу. І то так приємно, завжди відчувати себе захищеною. Завжди тепло.
Я розумію, що на зміну кожній людині яка якимось чином іде з мого життя приходить інша.
Троє моїх друзів пішли, змінились, не стало. І це не безслідно. Я б без душі була, якби не згадувала. Лише хороше, я пам'ятаю лише хороше. Я памятаю їхні усмішки, я памятаю усе.
Колись можливо усе зміниться, повернеться назад. Але це буде колись.