четвер, 1 вересня 2011 р.

1 вересня. 5 ранку. цей день я не забуду ніколи

Приємно просинатись і знати, що є заради чого жити. Коли сказали, що він народився я плакала. Від щастя я захлиналась слізьми і дякувала їй, найкращій у світі сестричці, за племінника. А він такий малесенький, милий і найкращий. Для мене він напевне завжди буде найпершим, найкращим, моїм. І я настільки щаслива, що словами це описати не можливо. Це рідне, це своє, це незабутнє. 
Я люблю тебе мій маленький племінник*

Немає коментарів:

Дописати коментар